КРИТЕРІЇ
оцінювання результатів навчання
здобувачів освіти

2021/2022 навчальний рік
 

    Оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти в умовах особистісно зорієнтованого і компетентнісного навчання.

    Вчителі  закладу освіти мають  розглядати оцінювання як процес отримання даних про стан сформованості результатів навчання учнів, аналіз отриманих даних та формулювання на його основі суджень про об’єкт, який оцінюють. Об’єктами оцінювання є результати навчання учня/учениці, у тому числі процес їх досягнення ним/нею.

Оцінювання здобувачі освіти 1-4 класів здійснюють з метою:

- створення сприятливих умов для розвитку талантів і здібностей кожного учня/учениці;

- формування у нього/неї компетентностей та умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей та потреб;

-  визначення ступеня якості освітнього процесу та шляхів підвищення його ефективності.

 Для оцінювання досягнень учнів вчитель використовує:

-    вербальну оцінку (оцінювальне судження);

-    рівневу оцінку (оцінювальне судження із зазначенням рівня результату).

Вербальну і рівневу оцінку можна виражати як усно, так і письмово. Рівень результату навчання вчителі визначають  з урахуванням динаміки  досягнення учня та позначають буквами – «початковий» (П), «середній» (С), «достатній» (Д), «високий» (В).

Результати оцінювання особистісних надбань учнів у 1-4 класах вчителі виражатимуть вербальною оцінкою, об’єктивних результатів навчання у 1-2 класах – вербальною оцінкою, у 3-4 класах –  рівневою оцінкою (за рішенням педагогічної ради  Вороновицького НВК від 30.08.2021 року, протокол №1.)

      Орієнтовна рамка оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів (Додаток 1 до Методичних рекомендацій) дозволяє забезпечити об’єктивність і точність результату оцінювання і покликана допомогти формувати оцінювальні судження та  визначати рівень результату навчання.

Оцінка є конфіденційною інформацією, доступною лише для учня/учениці та його/її батьків (або осіб, що їх замінюють).

        Відповідно до Державного стандарту початкової освіти, отримання даних, їх аналіз та формулювання суджень про результати навчання учнів здійснююь у процесі:

• формувального оцінювання, мета якого – відстеження особистісного розвитку учнів й опанування навчального досвіду;
• підсумкового оцінювання, мета якого – співвіднести навчальні досягнення учнів з обов'язковими/очікуваними результатами навчання, визначеними Держстандартом.  Формувальне оцінювання розпочинається з перших днів навчання у школі і триває постійно.  Для ефективності формувального оцінювання вчителі дотримуються алгоритму діяльності під час його організації:

- формулювання об'єктивних і зрозумілих для учнів навчальних цілей;

- визначення разом з учнями критеріїв оцінювання;

- формування суб'єктної позиції учнів у процесі оцінювання;

- створення умов для формування вміння учнів аналізувати власну навчальну діяльність (рефлексія);

- коригування спільно з учнями підходів до навчання з урахуванням результатів оцінювання.

     Об'єктом підсумкового оцінювання є результати навчання учнів за рік. Під час такого оцінювання вчителі  зіставлятимуть навчальні досягнення учнів з очікуваними результатами навчання  з урахуванням Орієнтовної рамки оцінювання.

Основою для підсумкового оцінювання можуть бути результати виконання тематичних діагностувальних робіт, записи оцінювальних суджень про результати навчання, зафіксовані на носіях зворотного зв’язку з батьками, спостереження вчителя у процесі формувального оцінювання. Підсумкову оцінку за рік вчителі визначатимуть з урахуванням динаміки досягнення того чи іншого результату навчання.

Завершальне підсумкове оцінювання у 1-3-х класах НУШ здійснюється шляхом заповнення свідоцтва досягнень учнів за результатами виконаних ними робіт та спостережень. Для оцінювання динаміки особистісних досягнень учнів вчитель може скористатися своїми щоденниками спостережень, які велися до початку карантину та додатково залучити батьків до заповнення свідоцтва досягнень учнів. 

 Критерії оцінювання навчальних досягнень реалізуються в нормах оцінок, які встановлюють чітке співвідношення між вимогами до знань, умінь і навичок, які оцінюються, та показником оцінки в балах.

 Якщо рівень  результатів навчання  учня (учениці) визначити неможливо з якихось причин, у класному журналі та табелі навчальних досягнень, свідоцтві досягнень робиться запис «не атестований(а) (н/а)».

Оцінювання навчальних досягнень учнів з особливими освітніми потребами  здійснюється відповідно до індивідуальної програми розвитку (ІПР), що розробляється на основі висновку фахівців інклюзивно-ресурсного центру (ІРЦ), де зазначено труднощі функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я, що можуть впливати на ефективність застосування  певних форм оцінювання.

Добір форм поточного та підсумкового оцінювання навчальних досягнень учнів з особливими освітніми потребами здійснюється індивідуально з обов’язковим урахуванням їх можливостей функціонування, життєдіяльності та здоров’я.

 При оцінюванні рівня сформованості предметних компетентностей учнів з особливими освітніми потребами вилучаються ті складові (знання, вміння, види діяльності та інше), опанування якими є утрудненим або неможливим для учня з огляду на труднощі функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров'я.