1. Організація освітнього процесу Вороновицького НВК

з урахуванням епідеміологічної ситуації з 01.09.2020

Організація діяльності закладів освіти у 2020/2021 навчальному році залежатиме від епідемічної ситуації у нашому регіоні та встановлення рівня небезпеки.

«Зелений», «жовтий» та «помаранчевий» рівні – відвідування закладу дозволено в звичайному режимі.

«Червоний» рівень епідемічної небезпеки  - освітній процес забезпечуватиметься за дистанційною формою навчання.

Відповідно запровадиться гнучка структура навчального року – передбачено можливість змінювати терміни канікул, початку і завершення семестрів з урахуванням епідемічної ситуації.

Вхід в заклад батьків, бабусь, дідусів, інших сторонніх осіб  - заборонено, за виключенням екстрених ситуацій, випадків, передбачених робочими зобов’язаннями.

З нового навчального року заклад буде забезпечений медичним працівником, який проводитиме термометрію дітей при вході, стежитиме за станом їхнього здоров’я. Проте, батьки зі свого боку зобов’язані щоранку перевіряти температуру дитини, оцінювати стан дитини і ні в якому разі не відпускати дітей з температурою, сильним головним болем, нежитєм чи кашлем. При будь-яких ознаках ОРВІ – дитина залишається вдома. Також дитина залишається на самоізоляції у випадку, коли  була контактною особою із членом родини, хворим на COVID -19.

При вході в заклад та впродовж дня діти повинні обробляти руки антисептиком. Класні керівники проведуть інструктажі з правил користування засобом, проте і батькам слід проводити з дітьми бесіди.

У школу учні повинні мати дві саморобні (пронумеровані №1,№2) або 3-4 аптечних медичних маски для зміни та місце для їх зберігання. У закладі наявні урни для використаних масок. У масках учні мають бути лише у коридорі, коли є масові скупчення. У класах навчаються без масок. Проте, діти мають знати, що потрібно дотримуватися соціальної дистанції у класах, коридорі, спортзалі, їдальні, на вулиці.

В цьому році відміняється кабінетне навчання. За кожним класом буде закріплений кабінет, в якому вони навчатимуться впродовж дня, за виключенням уроків інформатики та фізкультури. У зв’язку із цим, діти мають бути забезпечені змінним взуттям у класах. Для уроків фізкультури – спортивна форма та кросівки (кеди). Деякі уроки проводитимуться на свіжому повітрі.

Всі діти повинні мати з дому індивідуальну пляшечку із водою для забезпечення обов’язкового питного режиму.

Батькам учнів із хронічними легеневими хворобами, розладами імунної системи, захворюванням на цукровий діабет тощо є можливість продовжити навчання за більш безпечними для них формами (екстернат, сімейна, педагогічний патронаж або дистанційно). Батьки мають можливість обрати відповідну форму навчання та вказують про це у заяві (Додаток №1) на ім’я директора, на підставі якої директор видає наказ.

Харчування здійснюватиметься відповідно до порядку минулого року, але із дотриманням нових санітарно-епідеміологічних вимог. Батькам, які отримують соціальну допомогу як малозабезпечені сім’ї, подати в заклад довідку із управління праці та соціального захисту населення Кельменецької РДА до 01.09.2020.

2. Рекомендації для батьків учнів закладів освіти:

Батьки несуть відповідальність за здоров’я дітей та відвідування закладу освіти:

• заповнюють і надають у заклад освіти інформовану згоду (Додаток №2, №3) до 01.09.2020 року;

• щоранку вимірюють температуру дитини, визначають стан здоров’я дитини і за умови температури нижче 37,2 відряджають дитину до школи;
• забезпечують та контролюють переміщення дитини із дому до школи  та у зворотному напрямі, із використанням індивідуальних засобів захисту та дотримуючись правил поведінки у громадських місцях;
• проводять роз’яснювальні бесіди з дітьми щодо використання засобів індивідуального захисту та дотримання правил користування громадським транспортом;
• забезпечують дітей особистим антисептиком та не менше, ніж двома масками, що зберігаються у спеціальних контейнерах, файлах, та ін. Із розмежуванням нових та використаних;
• заздалегідь повідомляють класного керівника, вихователя у разі наявності у дітей алергічних реакцій на спиртовмісні дезінфікуючі засоби.
• організовують робочий день учнів та робоче місце під час дистанційного навчання.
• перебувають на території закладу один від одного на відстані 2-2,5 метра;
• підтримують тісний зв’язок із класним керівником, переважно дистанційно за допомогою доступних засобів зв’язку;
• перебувають на постійному телефонному зв’язку. Наданий контактний номер телефону батьків, повинен бути доступним під час перебування дитини в закладі. В разі інформування про ізоляцію дитини, один із батьків зобов'язаний  з'явитися в заклад освіти.

Батьки несуть персональну відповідальність за правдивість наданої інформації про стан здоров’я дитини та членів родини.

3. Пам’ятка для батьків учнів закладів освіти щодо організації дистанційного навчання в «червоній зоні» рівня епідемічної небезпеки

1. Учіть дітей плануванню за допомогою написання режиму дня/графіку, який складіть разом із дитиною враховуючи її бажання, потреби та обов’язкові справи.  Запропонуйте дитині записувати на аркуші паперу справи, які необхідно виконати на наступний день, справи, які вона хотіла би зробити самостійно та разом із вами. Розраховуйте час таким чином, щоб робота та відпочинок були у співвідношенні 40 хв. заняття/20 хв. відпочинок. Слідкуйте за дотриманням цього співвідношення та виконанням спланованого графіку. Розробіть систему заохочень за виконані завдання та дотримання графіку, які дитина отримуватимуть щовечора.
2. Слідкуйте за дотриманням графіку освітнього процесу, не допускайте відставання.

Для ефективної організації навчального процесу вдома (відповідно до організованих навчальним закладом онлайн-занять) в режимі дня дитини передбачити гнучкі зміни (наприклад: вранці навчається в онлайн-режимі, проходить онлайн-курс або бере участь у тестуваннях та контрольних перевірках знань. У другій половині дня виконує домашні завдання (створює проект, читає, робить поробку), бере участь в онлайн-курсах, додаткових занять, гуртках тощо).

3. Складаючи режим дня, враховуйте особливості власної дитини.

Дистанційна форма навчання дає можливість регулювати навантаження і скоригувати графік навчання. враховуючи особливості дитини (записати онлайн-уроки і заняття).

Тобто перегляд відеоуроків, занять можна перенести у більш продуктивний час дитини, навчальні години можуть тривати більше або менше (перегляд 1-го або 2-х відеоуроків одночасно чи з перервами на відпочинок).

4. Заздалегідь складайте режим дня на наступний день. Ввечері, разом із дитиною складіть режим дня на наступний день, враховуючи план проведення занять, побажання дитини (які вона заздалегідь записала на аркуші паперу) та виконання обов’язкових справ (написання домашніх завдань, проектів, прибирання власної кімнати тощо)
5. Бажано дотримуватись однакових часових меж (наприклад: навчання з 10:00 до 12:00, виконання домашнього завдання з 15:00 до 16:00, прибирання робочого місця 16.00 – 16.30). Це допоможе дитині дисциплінуватися, дотримуватись режиму дня, звикнути до нової організації навчального процесу.

Додаток 1

ЗАЯВА

Додаток №2

Інформована згода батьків

Я, ________________________________________________ мати (батько)

                                                                               (ПІБ)

_________________________________________________ вихованця (ки)

(ПІБ)

свідомо розумію, що заклад дошкільної освіти не несе відповідальності за розповсюдження інфекції COVID-19, яка може бути занесена до закладу дошкільної освіти будь-якою особою (дитиною, її батьками або іншими членами родини, працівниками) з безсимптомним (субклінічним) характером перебігу захворювання (не визначається температурним скринінгом та візуальним оглядом).

__________                                                     ______________________________

        (дата)                                                                                                       підпис (прізвище, ініціали)

Додаток №3

Інформована згода батьків

Я, ________________________________________________ мати (батько)

                                                                               (ПІБ)

_________________________________________________ вихованця (ки)

(ПІБ)

свідомо розумію, що заклад дошкільної освіти не несе відповідальності за розповсюдження інфекції COVID-19, яка може бути занесена до закладу загальної середньої освіти будь-якою особою (дитиною, її батьками або іншими членами родини, працівниками) з безсимптомним (субклінічним) характером перебігу захворювання (не визначається температурним скринінгом та візуальним оглядом).

__________                                                     ______________________________

        (дата)                                                                                                       підпис (прізвище, ініціали)

Новий Закон України «Про освіту» прийнятий Верховною Радою 5 вересня 2017 року та підписаний президентом П.Порошенком 25 вересня 2017 року. Закон вирізнився рядом нововведень.

Закон вводить поняття територіальної доступності – тобто, кожна школа має взяти дитину, яка живе на її (школи) території обслуговування. У 13-й статті законопроекту прямо вказано, що гарантується право дитини з цієї території навчатися в державній чи комунальній школі.

Але за бажанням, батьки можуть віддати дитину й в іншу школу. Звісно, якщо там будуть вільні місця.

Скільки років буде навчатися моя дитина?

Як правило, діти ходитимуть до школи з шестирічного віку, а навчання триватиме 12 років. Воно розподілиться таким чином:

– початкова школа (1–4 класи, відбір до гімназій відмінять);

– базова середня школа (5–9 класи – гімназія);

– профільна школа (10–12 класи), яка може бути професійною або академічною (ліцеї академічного або професійного спрямування).

Після професійного навчання дитина зможе працювати або продовжити навчання у виші. Академічна школа передбачає поглиблене вивчення предметів та вступ на 1 курс вишу.

Дві перші школи можуть бути як частинами одного навчального закладу, так і двома різними. Планується, що профільна школа з 2027 року (рік появи 10 класу Нової української школи) буде відокремлена від гімназії.

Після кожного з етапів буде проводитись державна підсумкова атестація (може бути у вигляді ЗНО), за результатами якої учнів зараховують на наступний освітній рівень. Зауважимо: після початкової школи це оцінювання слугуватиме лише для моніторингу успішності.

Що вчитиме моя дитина?

Закон запроваджує компетентнісне навчання.

Компетентність – це не теоретичні знання, які діти отримують у школах зараз. Це впорядковані знання та вміння застосовувати їх у житті.

Законотворці виділили такі компетентності:

– вільне володіння державною мовою;

– здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та щонайменше однією з іноземних мов;

– математична компетентність;

– компетентності в галузі природничих наук, техніки і технологій;

– інноваційність;

– екологічна компетентність;

– інформаційно-комунікаційна компетентність.

– навчання впродовж життя;

– громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробутом  та здоровим способом життя;

– культурна  компетентність;

– підприємливість та фінансова грамотність;

– інші компетентності, передбачені стандартом освіти.

Усі компетентності об’єднуватимуть так звані наскрізні вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати свою думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, вирішувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими.

Закон має змінити не лише те, що вчитимуть школярі – а й як.

Він декларує дитиноцентризм та індивідуальну освітню траєкторію. Це означає, що спільно вчителі, батьки та учні зможуть обирати темп навчання, складність та заглиблення в той матеріал, який найбільш цікавий дитині.

Яким чином забезпечуватиметься індивідуальна освітня траєкторія?

Через індивідуальний навчальний план.

Це буде документ, який визначає послідовність, форму і темп засвоєння учнем навчальної програми. Такий план створюється учнем разом зі школою, аби забезпечити його індивідуальну освітню траєкторію.

У Законі вказано, що батьки можуть брати участь у розробленні індивідуальної програми розвитку дитини (це стосується дітей з особливими потребами) та/або індивідуального навчального плану (стосується усіх).

Приміром, якщо батько вільно володіє англійською чи є вчителем у центрі з вивчення іноземної мови – він може написати заяву на ім’я директора школи й запевнити, що він сам вчитиме свою дитину іноземній мові. А під час уроку його дитина може бути в бібліотеці та читати книжку. Якщо таке рішення затвердить Педагогічна рада школи, то саме так все і буде.

Я зможу навчати дитину вдома?

Закон визнає дистанційне (коли учень вчиться в школі через інтернет), екстернатне (коли школяр самостійно оволодіває навчальним матеріалом), сімейне або домашнє навчання (коли освіту забезпечують батьки) та педагогічний патронаж (якщо дитина за станом здоров’я не може відвідувати заняття в школі, то за нею закріплюють вчителя, який навчає її вдома).

Ці форми освіти дозволять вашій дитині вчитись або вдома (самостійно, з вами чи дистанційно в школі), або з репетиторами чи тьюторами, або в альтернативній школі.

Та в будь-якому випадку учень має пройти оцінювання, аби перейти в наступний клас. Як саме це буде реалізовано, ще має визначити МОН.

Це правда, що я зможу слідкувати за фінансами навчального закладу?

Так.

Навчальні заклади будуть зобов’язані публікувати на своїх сайтах чи на сайтах місцевих управлінь освіти інформацію про використання коштів – тож ви зможете прослідкувати, на що пішов ваш благодійний внесок, скільки грошей виділено на школу та що мало бути закуплено.

До речі, там же ви знайдете ліцензію на здійснення освітньої діяльності, свідоцтво про акредитацію освітніх програм, результати моніторингу якості освіти, інформацію про педагогічний склад та про те, наскільки заклад обладнаний для осіб з інвалідністю.

Також закон дозволяє робити цілеспрямовані благодійні внески на користь певної школи. Наразі таке перерахування можливо здійснити на рахунок районного управління освіти, яке потім особисто вирішує, що робити з отриманими коштами.

На що ще з управління школою я зможу впливати?

Батьківська рада – громадський орган самоврядування. Проте її повноваження чітко не прописані в законі і мають визначатись спеціальним законом та статутом школи.

Натомість, в законопроекті деталізовано повноваження піклувальних(у школах) або наглядових рад (у ВНЗ).

Батьки можуть бути членами таких рад. А Піклувальна рада може брати участь у визначенні стратегії розвитку школи та контролювати її виконання, залучати додаткове фінансування, контролювати кошторис, вносити рекомендації, які директор зобов’язаний розглянути, а також вносити засновнику школи подання про заохочення або відкликання керівника.

Окрім того, учасники цієї ради можуть брати учать у роботі колегіальних органів (основний – Педагогічна рада) з правом дорадчого голосу. А ще представники батьківського самоврядування братимуть участь у призначенні керівника школи – вони мають бути членами конкурсної комісії, яка обиратиме директора.

У законі також виписані права та обов’язки батьків.

З важливих: завчасно отримувати інформацію про заплановані та позапланові педагогічні, психологічні, медичні, соціологічні заходи, дослідження, обстеження, педагогічні експерименти – та надавати згоду (або незгоду) на участь дитини в них, а також брати участь у розробленні індивідуальної програми розвитку дитини та/або індивідуального навчального плану.

Підручники будуть безкоштовні?

Так, це передбачено законом.

А шкільні обіди?

Вони будуть безкоштовними лише для пільгових категорій учнів. Хоча це не є новелою – у цьому році в держбюджеті передбачено кошти лише на соціально вразливі верстви населення.

Правда, що моя дитина зможе навчатися у приватному навчальному закладі безкоштовно?

Не зовсім.

Держава виділяє фіксовану суму грошей на навчання кожного учня – зараз це близько 10 тисяч гривень на рік, а для дітей з особливими потребами – близько 25 тисяч. Ці кошти будуть направлятися і в приватний заклад, який має ліцензію на провадження освітньої діяльності.

Детальніші механізми використання та контролю за цими коштами будуть виписані в окремій постанові Кабміну.

Але що буде з якістю навчання? Яким чином закон на це впливає?

Закон передбачає поняття “освітня послуга“. Її якість буде визначитися тим, чи набув учень компетентностей, передбачених тим чи іншим рівнем.

Навіть створюється окремий центральний орган із забезпечення якості освіти – Державна служба якості освіти. Вона матиме територіальні органи в областях. Районні управління більше не будуть “кошмарити” школи з інспекціями та атестаціями.

Навчальні заклади матимуть декілька зовнішніх перевірок:

1) Ліцензування освітньої діяльності – тобто, визнання спроможності школи займатися освітою. Щоправда, усі наявні школи отримають ліцензію автоматично, без проходження процедури, а от нові будуть проходити ліцензування.

2) Інституційний аудит. Це планова перевірка задля контролю якості освіти, яку буде проводити Держслужба якості освіти. Проте якщо школа має громадську акредитацію, – вважається, що вона успішно пройшла аудит.

3) Також можлива позапланова перевірка за ініціативою засновника, керівника, Педагогічної ради, Піклувальної ради та вищого колегіального органу громадського самоврядування (загальні збори або конференція колективу). Якщо діяльність школи не відповідає законодавству або ліцензійним умовам, служба визначає строк усунення порушень. Якщо школа їх не усуне, засновник отримає рекомендації щодо зміни директора, припинення діяльності чи реорганізації школи.

Держава гарантуватиме академічну, організаційну, фінансову і кадрову автономію закладів освіти. Це означає, що орган, у сферу управління якого входить школа, буде лише підписувати контракт з директором після конкурсного відбору, а вже директори призначатимуть вчителів та визначатимуть їхні обов’язки.

Директор призначатиметься лише на 6 років і не зможе обіймати посаду в одній школі більше двох термінів. Нагадаємо, що представники батьківського самоврядування будуть серед членів конкурсної комісії, яка й обиратиме керівника школи.

Яким чином закон впливає на те, аби вчителі в школах стали ще кращими?

Вчитель не буде прив’язаний до обов’язкових програм міністерства.

Школа, звісно, може користуватися типовими освітніми програмами – але може й розробляти свої.

Вчитель отримає більшу гнучкість у виборі та послідовності тем, зможе пропонувати свої методи викладання, привносити у навчання тренінгово-ігровий елемент. Свобода у виборі форм та методів викладання навіть позначена окремим пунктом.

Крім того, запроваджується свобода у виборі місця та виду підвищення кваліфікації вчителя. Закон також передбачає, що педагог має пройти не менше 150 годин підвищення кваліфікації протягом 5 років.

Ми живемо в селі, де немає школи. Де буде навчатись моя дитина?

Закон закріплює процес створення освітніх округів та опорних шкіл (закладів, за якими визначена певна територія обслуговування). Цей процес уже рік триває в Україні.

Якщо у вашому селі немає школи, або її закрили через малу кількість учнів – за кошти місцевого бюджету буде організовано безкоштовне довезення до найближчої опорної школи та у зворотному напрямку. Причому, цей транспорт має бути доступним для осіб з особливими потребами: із порушенням зору, слуху та опорно-рухового апарату.

Найменші ж учні – 1–4 класи початкової школи – щоб не обтяжувати їх додатковим навантаженням щоденної дороги до школи і назад, навчатимуться індивідуально або в якійсь іншій формі.

Також можливий варіант, коли школу у вашому селі приєднають до опорної – і вона набуде статусу філії. Це, зокрема, передбачаєпостанова Кабміну №777. Проте вчитись у такій філії можна буде лише в початковій (1–4 класи) та в окремих випадках у базовій школі (5–9 класи), яка створюється за рішенням засновника. У профільну – 10–12 класи – у будь-якому разі доведеться доїжджати.

Окрім того, учні, які здобувають освіту не за місцем проживання, можуть забезпечуватись гуртожитками.

Діти з інвалідністю будуть навчатись у звичайних школах?

Так. Насправді інклюзивний тип освіти вже поступово впроваджується.

У 2016 році експериментальні інклюзивні класи були відкриті . А згідно з постановою Кабміну №753, з 1 вересня 2017 року припинили набір у школи-інтернати дітей із затримкою психічного розвитку. Ці діти мають зараховуватись в інклюзивні або спеціальні класи в школах. До 2022 року органам місцевого врядування рекомендовано перетворити наявні школи-інтернати для дітей з особливими навчальними потребами на заклади іншого типу.

Для чого це потрібно? Так дитина з інвалідністю краще соціалізується, а інші діти вчаться толерантності. Це немає вплинути на рівень освіти або обсяг охопленого матеріалу загалом у класі: у випадку, якщо ця дитина не встигатиме за однокласниками, з нею ще займатимуться індивідуально.

Закон також зазначає, що при зверненні особи з особливими освітніми потребами або її батьків – групи і класи для навчання осіб з особливими освітніми потребами створюються в обов’язковому порядку.

Як буде відбуватись таке навчання?

Діти з особливими потребами мають бути забезпечені всіма необхідними їм матеріалами: книжками шрифтом Брайля, аудіокнигами, у разі потреби вони мають право навчатись жестовою мовою, а в закладах мають бути пандуси та, за можливістю, ліфти. Документ про освіту людям із порушенням зору буде дублюватися шрифтом Брайля за їхнім запитом.У разі психічних особливостей розвитку, дитина зможе розпочинати навчання з іншого віку та вчитись у початковій та базовій школах довше, при цьому її програма доповниться корекційно-розвивальною складовою. Держава, зі свого боку, має забезпечити підготовку фахівців для роботи з такими дітьми.

Я хочу, щоб моя дитина навчалася в школі релігійним цінностям. Таке можливо?

Так, але лише в приватному закладі (їх можуть створювати й релігійні організації).

Відповідно до закону, державні та комунальні заклади освіти мають бути відокремлені від церкви та будь-яких інших релігійних організацій. Їхнім вчителям та керівництву заборонено залучати дітей до релігійної діяльності.

Раціональне харчування є одним з факторів підтримки здоров'я і довголіття людини, профілактики хронічних і інфекційних захворювань.

Правильний ріст і розвиток дитячого організму неможливі без забезпечення його повноцінним харчуванням. Так, недолік білків в їжі може привести до затримки фізичного та розумового розвитку дитини, уповільнення статевого дозрівання. Водночас надмірне споживання багатої вуглеводами і жирами їжі може призвести до надмірно раннього статевого дозрівання, ожиріння і як наслідок - розвитку багатьох супутніх йому захворювань. Споживання в дитячому віці надмірної кількості білків сприяє розвитку гнильних процесів в кишечнику і дисбактеріозу.

Тому так важливо з дитячих років харчуватися правильно, раціонально, з урахуванням індивідуальних особливостей обміну речовин в організмі і інтенсивності фізичних навантажень.

Концепція раціонального харчування, в цілому, зводиться до таких принципів:

- відповідність енергоспоживання енергетичним витратам людини (повноцінне харчування);

- використання в харчуванні різноманітних продуктів як рослинного, так і тваринного походження (різноманітне харчування);

- дотримання взаємовідносин між численними незамінними факторами харчування, кожному з яких в обміні речовин належить специфічна роль (збалансоване харчування);

- правильний розподіл обсягів та видів їжі протягом доби (оптимальний режим харчування).

  Наступним принципом раціонального харчування є оптимальний режим харчування. Саме поняття "режим харчування" складається на базі наступних принципів:

  - Регулярність харчування;

  - Дробность харчування протягом доби;

  - Максимальне дотримання раціонального харчування при кожному прийомі їжі.

  Стосовно до харчуванню дітей шкільного віку ці принципи режиму харчування мають бути реалізовані таким чином.

  По-перше, бажано приймати їжу в один і той же час доби: це дозволяє виробити умовні рефлекси на час, що, в свою чергу, забезпечує оптимальну готовність організму до прийому їжі. Зрозуміло, що час доби для кожного прийому їжі можна варіювати в досить широких межах залежно від режиму дня школяра, проте важливо, щоб інтервал між сніданком і обідом, і обідом і вечерею не була більше 5-6 годин, а між вечерею і відходом до сну - не менше 1,5-2 годин.

  По-друге, для школярів рекомендується чотириразове харчування. На перший прийом їжі (1-й сніданок) бажано відводити 20-25% добової калорійності. Другий прийом їжі (2-й сніданок) повинен включати 15-20%. На третій прийом їжі (обід) доцільно відвести 35-40% добової кількості калорій, а на четвертий (вечеря) - 20-25%. За відсутності другого сніданку його бажано замінити полуднем приблизно такий же калорійності.

  По-третє, бажано звертати увагу на компоненти харчового раціону в кожному прийомі їжі.

  Білкова їжа підвищує збудливість нервової системи, тому краще її давати в першу половину дня, в період найбільш активної діяльності. Збудження нервової системи перед сном небажано, так як це може заважати швидкому настанню глибокого сну. Крім того, білкова їжа перетравлюється довше, вимагає великих енерговитрат, а оскільки у сні всі процеси сповільнюються (у тому числі і відділення травних соків), це може призвести до найгіршого перетравлювання їжі. Треба пам'ятати також, що рясний прийом їжі ввечері (як це досить часто буває в силу різних причин) призводить до перетворення в жири недоокислених вуглеводів, що може викликати ожиріння. Вечеря повинна бути малооб'ємним, легким, бажано з овочевих та молочних страв.

  Говорячи про режим харчування, потрібно також пам'ятати, що його ні в якому разі не можна розглядати як догму. Мінливі умови життя можуть вносити в нього свої корективи.