Основні принципи управління

Погоджено                                                                                           Затверджено

Рішення педради №1                                                                  Наказ від 30.08.2021 №37

від 30.08.2021

 Положення
про внутрішню систему забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти

 1. Загальні положення

Положення про забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти у Вороновицькому НВК, Кельменецької селищної ради Дністровського району, Чернівецької област (далі − Положення) розроблено відповідно до вимог Закону України «Про освіту» № 2145-VIIІ від 05.09.2017, який почав діяти з 28 вересня 2017 року  (стаття 41. Система забезпечення якості освіти) і передбачає здійснення таких процедур і заходів, що далі створять її структуру:

1. Стратегію (політику) та процедури забезпечення якості освіти;
2. Систему та механізми забезпечення академічної доброчесності;
3. Критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти;
4. Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної (науково- педагогічної) діяльності педагогічних працівників.
5. Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників;
6. Інформаційні системи для ефективного управління закладом;
7. Безпекова складова;
8. Створення в закладі інклюзивного освітнього середовища універсального дизайну та розумного пристосування;
9. Вивчення та самооцінювання якості освіти.

Внутрішні чинники  забезпечення якості загальної середньої освіти будемо розглядати як:

-          якість основних умов освітнього процесу;

-          якість реалізації освітнього процесу;

-          якість результатів освітнього процесу.

Забезпечення якості загальної середньої освіти закладу повинні відповідати Державним стандартам відповідних рівнів, що є пріоритетом та спільною метою освітньої діяльності всіх її учасників.

Забезпечення якості освіти є багатоплановим і включає в себе:

-          наявність необхідних ресурсів(кадрових, фінансових, матеріальних, інформаційних, наукових, навчально-методичних тощо);

-          організацію освітнього процесу, що відповідає сучасним тенденціям розвитку науки і освіти; контроль освітньої діяльності та якості підготовки фахівців на всіх етапах навчання.

Внутрішня система забезпечення якості освіти, спрямована на вдосконалення всіх напрямків діяльності закладу.

Положення регламентує зміст і порядок забезпечення якості освіти  для здобувачів загальної середньої освіти за такими напрямками:

-          освітнє середовище;

-          система оцінювання освітньої діяльності здобувачів освіти;

-          система педагогічної діяльності;

-          система управлінської діяльності.

Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти погоджується педагогічною радою, яка має право вносити в нього зміни та доповнення і затверджується керівником закладу.

2. Стратегія та процедура забезпечення якості освіти

Стратегія та процедура забезпечення якості освіти закладу  базується на наступних принципах:

-       принцип процесного підходу, що розглядає діяльність як сукупність освітніх процесів, які спрямовані на реалізацію визначених  стратегічних цілей, при цьому управління якістю освітніх послуг реалізується через функції планування, організації, мотивації та контролю;

-       принцип цілісності, який вимагає єдності впливів освітньої діяльності, їх підпорядкованості, визначеній меті якості освітнього процесу;

-       принцип безперервності, що свідчить про необхідність постійної реалізації суб’єктами освітньої діяльності на різних етапах процесу підготовки випускника;

-       принцип розвитку, що виходить з необхідності вдосконалення якості освітнього процесу відповідно до зміни внутрішнього та зовнішнього середовища, аналізу даних та інформації про результативність освітньої діяльності;

-       принцип партнерства, що враховує взаємозалежність та взаємну зацікавленість суб’єктів освітнього процесу, відповідно до їх поточних та майбутніх потреб у досягненні високої якості освітнього процесу.

Процедури вивчення освітньої діяльності є такими:

-     оновлення нормативно-методичної бази забезпечення якості освіти та освітньої діяльності;

-     постійний моніторинг змісту освіти;

-     спостереження за реалізацією освітнього процесу;

-     моніторинг технологій навчання;

-     моніторинг ресурсного потенціалу;

-     моніторинг управління ресурсами та процесами;

-     спостереження  за  станом  соціально-психологічного  середовища;

-     контроль  стану  прозорості  освітньої  діяльності  та  оприлюднення інформації щодо її результатів;

-     розроблення  рекомендацій  щодо  покращення  якості  освітньої діяльності та якості освіти, участь у стратегічному плануванні тощо;

-      здійснення контролю виконання чинного законодавства в галузі освіти, нормативних документів про освіту, наказів та рішень педагогічної ради;

-   експертна оцінка ефективності результатів діяльності педагогічних працівників;

-       вивчення результатів педагогічної діяльності, виявлення позитивних і негативних тенденцій в організації освітнього процесу та розробка на цій основі пропозицій з поширення передового педагогічного досвіду й усунення негативних тенденцій;

-       збір інформації, її обробка й накопичення для підготовки проектів рішень;

-       аналіз результатів реалізації наказів і розпоряджень;

-       надання методичної допомоги педагогічним працівникам у процесі контролю.

3.     Система та механізми забезпечення академічної доброчесності

Система та механізми забезпечення академічної доброчесності визначається спеціальним Положенням про академічну доброчесність, схваленим  педагогічною радою (протокол №1 від 31.08.2020).

4.     Критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти

Оцінювання якості знань здобувачів освіти закладу  здійснюється відповідно до  «Загальних критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти», які в обов’язковому порядку розміщені на веб-сторінці закладу, які виходять із  чинних нормативно-правових актів в освіті на даний період.

Оцінювання результатів навчання здійснюється відповідно до  Методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти (наказ МОН від 13.07.2021 № 813 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти»);

-          Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затверджених наказом МОН молодьспорт № 329 від 13.04.2011 року.

-         Критерії оцінювання навчальних досягнень реалізуються в нормах оцінок, які встановлюють чітке співвідношення між вимогами до знань, умінь і навичок, які оцінюються, та показником оцінки в балах.

    Оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів здійснюється в умовах особистісно зорієнтованого і компетентнісного навчання.

    Вчителі  закладу освіти мають  розглядати оцінювання як процес отримання даних про стан сформованості результатів навчання учнів, аналіз отриманих даних та формулювання на його основі суджень про об’єкт, який оцінюють. Об’єктами оцінювання є результати навчання учня/учениці, у тому числі процес їх досягнення ним/нею.

Оцінювання здобувачі освіти 1-4 класів здійснюють з метою:

- створення сприятливих умов для розвитку талантів і здібностей кожного учня/учениці;

- формування у нього/неї компетентностей та умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей та потреб;

-  визначення ступеня якості освітнього процесу та шляхів підвищення його ефективності.

 Для оцінювання досягнень учнів вчитель використовує:

-    вербальну оцінку (оцінювальне судження);

-    рівневу оцінку (оцінювальне судження із зазначенням рівня результату).

Вербальну і рівневу оцінку можна виражати як усно, так і письмово. Рівень результату навчання вчителі визначають  з урахуванням динаміки  досягнення учня та позначають буквами – «початковий» (П), «середній» (С), «достатній» (Д), «високий» (В).

Результати оцінювання особистісних надбань учнів у 1-4 класах вчителі виражатимуть вербальною оцінкою, об’єктивних результатів навчання у 1-2 класах – вербальною оцінкою, у 3-4 класах –  рівневою оцінкою (за рішенням педагогічної ради  Вороновицького НВК від 30.08.2021 року, протокол №1.)

      Орієнтовна рамка оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів (Додаток 1 до Методичних рекомендацій) дозволяє забезпечити об’єктивність і точність результату оцінювання і покликана допомогти формувати оцінювальні судження та  визначати рівень результату навчання.

Оцінка є конфіденційною інформацією, доступною лише для учня/учениці та його/її батьків (або осіб, що їх замінюють).

        Відповідно до Державного стандарту початкової освіти, отримання даних, їх аналіз та формулювання суджень про результати навчання учнів здійснююь у процесі:

• формувального оцінювання, мета якого – відстеження особистісного розвитку учнів й опанування навчального досвіду;
• підсумкового оцінювання, мета якого – співвіднести навчальні досягнення учнів з обов'язковими/очікуваними результатами навчання, визначеними Держстандартом.  Формувальне оцінювання розпочинається з перших днів навчання у школі і триває постійно.  Для ефективності формувального оцінювання вчителі дотримуються алгоритму діяльності під час його організації:

- формулювання об'єктивних і зрозумілих для учнів навчальних цілей;

- визначення разом з учнями критеріїв оцінювання;

- формування суб'єктної позиції учнів у процесі оцінювання;

- створення умов для формування вміння учнів аналізувати власну навчальну діяльність (рефлексія);

- коригування спільно з учнями підходів до навчання з урахуванням результатів оцінювання.

     Об'єктом підсумкового оцінювання є результати навчання учнів за рік. Під час такого оцінювання вчителі  зіставлятимуть навчальні досягнення учнів з очікуваними результатами навчання  з урахуванням Орієнтовної рамки оцінювання.

Основою для підсумкового оцінювання можуть бути результати виконання тематичних діагностувальних робіт, записи оцінювальних суджень про результати навчання, зафіксовані на носіях зворотного зв’язку з батьками, спостереження вчителя у процесі формувального оцінювання. Підсумкову оцінку за рік вчителі визначатимуть з урахуванням динаміки досягнення того чи іншого результату навчання.

Завершальне підсумкове оцінювання у 1-3-х класах НУШ здійснюється шляхом заповнення свідоцтва досягнень учнів за результатами виконаних ними робіт та спостережень. Для оцінювання динаміки особистісних досягнень учнів вчитель може скористатися своїми щоденниками спостережень, які велися до початку карантину та додатково залучити батьків до заповнення свідоцтва досягнень учнів. 

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти  реалізуються в нормах чотирьох рівнів досягнень: початковий, середній, достатній, високий

Перший рівень - початковий. Відповідь учня (учениці) фрагментарна, характеризується початковими уявленнями про предмет вивчення.

Другий рівень - середній. Учень (учениця) відтворює основний навчальний матеріал, виконує завдання за зразком, володіє елементарними вміннями навчальної діяльності.

Третій рівень - достатній. Учень (учениця) знає істотні ознаки понять, явищ, зв'язки між ними, вміє пояснити основні закономірності, а також самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях, володіє розумовими операціями (аналізом, абстрагуванням, узагальненням тощо), вміє робити висновки, виправляти допущені помилки. Відповідь учня (учениці) правильна, логічна, обґрунтована, хоча у ній бракує власних суджень.

Четвертий рівень - високий. Знання учня (учениці) є глибокими, міцними, системними; учень (учениця) вміє застосовувати їх для виконання творчих завдань, його (її) навчальна діяльність позначена вмінням самостійно оцінювати різноманітні ситуації, явища, факти, виявляти і відстоювати особисту позицію.

Кожний наступний рівень вимог вбирає в себе вимоги до попереднього, а також додає нові.

 За цими Критеріями оцінювання здійснюється у процесі повсякденного вивчення результатів навчальної роботи учнів на уроках і вдома, а також за результатами перевірки навчальних досягнень учнів: усної, зокрема індивідуальне, групове та фронтальне опитування; письмової, зокрема самостійні та контрольні роботи, тестування; графічної, зокрема робота з діаграмами, графіками, схемами, контурними картами; практичної, зокрема виконання різних видів експериментальних досліджень та навчальних проектів, робота з біологічними об'єктами, виготовлення виробів.

При визначенні рівня навчальних досягнень учнів враховуються:

характеристики відповіді: правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність;

якість знань;

сформованість загальнонавчальних та предметних умінь і навичок;

рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо;

вміння виявляти проблеми та розв'язувати їх, формулювати гіпотези;

самостійність оцінних суджень.

Обов'язковому оцінюванню підлягають навчальні досягнення учнів з предметів інваріантної складової навчального плану закладу.

 Критерії оцінювання навчальних досягнень реалізуються в нормах оцінок, які встановлюють чітке співвідношення між вимогами до знань, умінь і навичок, які оцінюються, та показником оцінки в балах.

 Якщо рівень  результатів навчання  учня (учениці) визначити неможливо з якихось причин, у класному журналі та табелі навчальних досягнень, свідоцтві досягнень робиться запис «не атестований(а) (н/а)».

Оцінювання навчальних досягнень учнів з особливими освітніми потребами  здійснюється відповідно до індивідуальної програми розвитку (ІПР), що розробляється на основі висновку фахівців інклюзивно-ресурсного центру (ІРЦ), де зазначено труднощі функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я, що можуть впливати на ефективність застосування  певних форм оцінювання.

Добір форм поточного та підсумкового оцінювання навчальних досягнень учнів з особливими освітніми потребами здійснюється індивідуально з обов’язковим урахуванням їх можливостей функціонування, життєдіяльності та здоров’я.

 При оцінюванні рівня сформованості предметних компетентностей учнів з особливими освітніми потребами вилучаються ті складові (знання, вміння, види діяльності та інше), опанування якими є утрудненим або неможливим для учня з огляду на труднощі функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров'я.

Основними видами оцінювання здобувачів освіти є поточне та підсумкове (тематичне, семестрове, річне), державна підсумкова атестація.

Оприлюднення результатів контролю здійснюється відповідно до вищезазначених нормативних документів.

Результати навчання здобувачів освіти на кожному рівні повної загальної середньої освіти оцінюються шляхом державної підсумкової атестації.

Критерії  оцінювання  та очікувані результати освітньої діяльності учнів є  обов’язковою  складовою  навчальної  програми предмета.  На  початку вивчення теми  вчитель  повинен  ознайомити  учнів  із системою та критеріями її оцінювання.

Для  врахування  думки  учнів  щодо  якості  та  об’єктивності  системи

оцінювання проводяться щорічні соціологічні (анонімні) опитування учнів і

випускників, а також моніторинг оцінювання ступеня задоволення  здобувачів освіти.

Результати  оцінювання  здобувачів    освіти  обговорюються  на засіданні педагогічної  ради школи.

5. Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної (науково – педагогічної) діяльності педагогічних працівників

Внутрішня система забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності закладу передбачає підвищення якості професійної підготовки фахівців відповідно до очікувань суспільства.

Вимоги до педагогічних працівників закладу встановлюються у відповідності до розділу VІІ Закону України «Про освіту» .

Якість педагогічного складу  регулюється прозорими процедурами відбору, призначення та звільнення з посади, кваліфікаційними вимогами та вимогами до професійної компетентності, системою підвищення кваліфікації.

Відповідність фаховості  вчителя  навчальній  дисципліні  визначається відповідністю його спеціальності згідно з документами про вищу освіту або про науковий ступінь, або  про  вчене  звання,  або  науковою  спеціальністю,  або досвідом практичної роботи за відповідним фахом та проходженням  відповідного  підвищення кваліфікації.

Основними критеріями оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників є:

- стан забезпечення кадрами відповідно фахової освіти;

- освітній рівень педагогічних працівників;

- результати атестації;

- систематичність підвищення кваліфікації;

- наявність педагогічних звань, почесних нагород;

- наявність авторських програм, посібників, методичних рекомендацій, статей тощо;

- участь в експериментальній діяльності;

- результати освітньої діяльності;

- оптимальність розподілу педагогічного навантаження;

- показник плинності кадрів.

З метою вдосконалення професійної підготовки педагогів закладу шляхом поглиблення, розширення й оновлення професійних компетентностей організовується підвищення кваліфікації педагогічних працівників.

Щорічне підвищення кваліфікації педагогічних працівників здійснюється відповідно до статті 59 Закону України “Про освіту”,  постанови Кабінету Міністрів України №800 від 21.08.2019 та листа Міністерства освіти і науки України №1/9-683 від 04.11.2019.

Формами підвищення кваліфікації є інституційна (очна (денна, вечірня), заочна, дистанційна, мережева), дуальна, на робочому місці тощо. Форми підвищення кваліфікації можуть поєднуватись.

Основними видами підвищення кваліфікації є:

навчання за програмою підвищення кваліфікації при ІППО;

стажування;

участь у семінарах, практикумах, тренінгах, вебінарах, майстер-класах тощо.

Щорічний план підвищення кваліфікації педагогічних працівників затверджує педагогічна рада.

Показником ефективності та результативності діяльності педагогічних працівників є їх атестація та сертифікація, яка проводиться відповідно до частини четвертої статті 54 Закону України «Про освіту», постанови Кабінету Міністрів України №1190 від 27.12.2018 року та  на підставі п.1.5, п.2.1, п.2.2 Типового положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України №930 від 06.10.2010 (зі змінами, затвердженими наказом МОН України №1473 від 20.12.2011 та №1135 від 08.08.2013).

6. Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників

Управлінська діяльність адміністрації закладу на сучасному етапі передбачає вирішення низки концептуальних  положень, а саме:

-       створення умов для переходу від адміністративного стилю управління до громадсько-державного;

-       раціональний розподіл роботи між працівниками школи з урахуванням їх кваліфікації, досвіду та ділових якостей;

-        забезпечення оптимальної організації освітнього процесу, який би забезпечував належний рівень освіченості і вихованості випускників та підготовку їх до життя в умовах ринкових відносин;

-       визначення найбільш ефективних для керівництва шляхів і форм реалізації стратегічних завдань, які б повною мірою відповідають особливостям роботи та діловим якостям адміністрації, раціональне витрачення часу всіма працівниками;

-       правильне і найбільш ефективне використання навчально-матеріальної бази та створення сприятливих умов для її поповнення в умовах ринкових відносин;

-       забезпечення високого рівня працездатності всіх учасників освітнього процесу;

-       створення здорової творчої атмосфери в педагогічному колективі.

Сучасні виклики освітнього менеджменту вимагають від керівника закладу   таких фахових компетенцій:

-       прогнозувати позитивне майбутнє і формувати дух позитивних змін;

-       забезпечувати відкрите керівництво;

-       вивчати інтереси і потреби місцевої громади й суспільства в цілому, щоб визначати нові цілі і завдання;

-       організовувати роботу колективу на досягнення поставлених цілей;

-       працювати над залученням додаткових ресурсів для якісного досягнення цілей;

-       постійно вчитися і стимулювати до цього членів педагогічного колективу.

 7.     Інформаційні системи для ефективного управління

 Однією з умов розвитку освіти є запровадження інформаційно-комунікаційних технологій в управлінську та освітню діяльність.

Така діяльність проводиться у двох напрямках:

-  впровадження інформаційних технологій в управлінську діяльність;

-  комп’ютеризація освітнього процесу.

Перший із зазначених напрямів полягає у створенні оптимальних умов роботи учасників освітнього процесу, застосування ними програмного забезпечення, що допомагає систематизувати роботу суб’єктів управління закладом на усіх рівнях.

Другий напрям –  це впровадження у освітній процес електронних засобів навчання, розробка і застосування електронного супроводу занять, самостійної і виховної роботи та тестових програмних засобів.

Інновації в управлінні освітнім закладом на базі інформаційних технологій є ключовим механізмом, який дозволить створити переваги в конкурентному середовищі. У цьому напрямку основними заходами в розвитку інформатизації закладу  є ефективна робота веб-сайту, інформування педагогів через електронні скриньки, застосування в роботі програмних засобів «Курс школа», ZOOM, груп у  вайбері.

8.     Безпекова складова закладу

У законодавстві загальні вимоги, які забезпечують безпечне освітнє середовище закладу  регулює Закон “Про освіту”. Права та обов’язки всіх учасників освітнього процесу визначаються в ньому у 53, 54 та 55 статтях.

Визначаємо три основні складові безпечного освітнього середовища:
– безпечні й комфортні умови праці та навчання;
– відсутність дискримінації та насильства;
– створення інклюзивного і мотивувального простору.

Створення безпеки спрямоване на виконання таких завдань:

– формування в учнів компетентностей, важливих для успішної соціалізації особистості;

– впровадження демократичної культури, захист прав дитини і формування демократичних цінностей;

– запобігання та протидія таким негативним явищам серед дітей та учнівської молоді як насильство, кібербулінг, булінг тощо;

– формування у дітей і підлітків життєвих навичок (психосоціальних компетентностей), які сприяють соціальній злагодженості, відновленню психологічної рівноваги;

– запобігання та протидія торгівлі людьми, формування у школярів таких життєвих навичок, як спілкування, прийняття рішень, критичне мислення, управління емоціями, стресами та конфліктними ситуаціями, формування цінностей та набуття відповідних компетентностей;

– формування морально-етичних, соціальних, громадянських ціннісних орієнтирів, виховання національно свідомої, духовно багатої, фізично досконалої особистості;

– профілактика девіантної поведінки, правопорушень та злочинності серед неповнолітніх;

– профілактика залежностей та шкідливих звичок, пропаганда здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров’я як найвищої соціальної цінності;

– формування творчого середовища, залучення учнів в позаурочний час до  спорту, творчості, мистецтва, інших громадських заходів з метою їх позитивної самореалізації, соціалізації;

– розвиток творчої співпраці педагогічного колективу, учнів і батьків на засадах педагогіки партнерства.

9.     Створення в закладі інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування

За  наявності  у закладі осіб з особливими освітніми потребами,  надаватимуться права рівні з іншими особами, у тому числі шляхом створення належного фінансового, кадрового, матеріально-технічного забезпечення та забезпечення універсального дизайну та розумного пристосування, що враховують індивідуальні потреби таких осіб.

Універсальний дизайн закладу створюється на таких принципах:

1. Рівність і доступність використання.

Надання однакових засобів для всіх користувачів: для уникнення    відособлення окремих груп населення.

2. Гнучкість використання.

Забезпечення  наявність широкого переліку індивідуальних налаштувань і можливостей з урахуванням потреб користувачів.

3. Просте та зручне використання.

Забезпечення  простоти та інтуїтивність використання незалежно від досвіду, освіти, мовного рівня та віку користувача.

4. Сприйняття інформації з урахуванням різних сенсорних можливостей користувачів.

Сприяння  ефективному донесенню всієї необхідної інформації до користувача незалежно від зовнішніх умов або можливостей сприйняття користувача.

5. Припустимість помилок.

Зведення до мінімуму можливості виникнення ризиків і шкідливих наслідків випадкових або ненавмисних дій користувачів.

6. Низький рівень фізичних зусиль.

Розрахування на затрату незначних фізичних ресурсів користувачів, на мінімальний рівень стомлюваності.

7. Наявність необхідного розміру і простору.

Наявність необхідного розміру і простору при підході, під’їзді та різноманітних діях, незважаючи на фізичні параметри, стан і ступінь мобільності користувача.

8. Моніторинг якості освіти осіб з особливими освітніми потребами

         Основними завданнями  моніторингу інклюзивного навчання є:

-       Відстеження  здобуття дітьми з особливими освітніми потребами освіти відповідного рівня у середовищі здорових однолітків відповідно до Державного стандарту загальної середньої освіти;

-       Контроль забезпечення різнобічного розвитку дітей, реалізація їх здібностей;

-       Створення корекційно-розвиткового середовища для задоволення освітніх потреб учнів з особливими освітніми потребами;

-       Створення позитивного мікроклімату у закладі для класів з  інклюзивним навчанням, формування активного міжособистісного спілкування дітей з особливими освітніми потребами з іншими учнями;

-       Забезпечення диференційованого психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами;

-      Надання консультативної допомоги сім’ям, які виховують дітей з особливими освітніми потребами, залучення батьків до розроблення індивідуальних планів та програм навчання.

 10. Вивчення та самооцінювання якості освіти

10.1.        Функції самооцінювання

-       Отримання порівняльних даних, виявлення динаміки і факторів впливу на динаміку.

-       Упорядкування інформації про стан і дина­міку якості освітнього процесу.

-        Координація діяльності організаційних струк­тур (шкільні методичні об’єднання) задіяних у проце­дурах моніторингу.

10.2.        Види самооцінювання

-       Моніторинг навчальних досягнень здобувачів освіти.

-       Моніторинг педагогічної діяльності.

-       Моніторинг за освітнім середовищем.

10.3.        Напрями самооцінювання

-       узгодження управління (якщо школа відповідає певним стандартам в осві­ті, автоматично забезпечується адекватний рівень її діяльності);

-        Діагностика або визначення рівня академічних навичок учнів незалежно від їх особистості;

-       Вивчення діяльності (включає заміри «вхо­ду» і «виходу» системи);

-       Статичний показник  (надає можливість од­ночасно зняти показники за одним або кіль­кома напрямами діяльності школи, порівняти отриманий результат з нормативом і визна­чити відхилення від стандарту, здійснити аналіз і прийняти управлінське рішення);

-       Динамічний показник (багаторазовий за­мір певних характеристик під час усього циклу діяльності);

-       Психологічний показник (постійне відстеження певних особливостей у ході на­вчальної діяльності);

-       Внутрішній показник ефективності (спо­стереження за динамікою становлення колективу,  прогнозування проблем,  які мо­жуть з’явитися у майбутньому);

-       Самооцінювання  освітніх систем (оцінювання стану системи, в якій відбуваються зміни, з подаль­шим прийняттям управлінського рішення);

-       Педагогічний моніторинг (супровідний конт­роль та поточне коригування взаємодії вчи­теля й учня в організації і здійсненні освітнього процесу);

-       Освітній моніторинг (супровідне оцінювання і поточна регуляція будь-якого процесу в освіті);

-       Учнівське самооцінювання (комплекс психолого-педагогічних процедур, які супроводжують процес засвоєння учнями знань, сприяють ви­робленню нової інформації, необхідної для спря­мування дій на досягнення навчальної мети);

-       Самооцінювання загальноосвітньої підготовки учнів (систематичне відстеження досягнення державних вимог підготовки учнів за осно­вними навчальними дисциплінами);

-       Моніторинг результативності освітнього процесу (пока­зує загальну картину дій усіх факторів, що впливають на навчання та виховання, і визначає напрями, які потребують більш детального дослідження).

10.4.         Форми самооцінювання

-       Самооцінка власної діяльності на рівні пе­дагога, учня, адміністратора.

-       Внутрішня оцінка діяльності ке­рівниками шкільних методичних об’єднань.

-       Зовнішнє оцінювання діяльності.

10.5.        Етапи проведення самооцінювання

-       Терміни проведення моніторингу визнача­ються планом роботи школи на  кожен навчальний рік.

-       Самооцінювання  включає три етапи:

а)  підготовчий — визначення об’єкта вивчення, визначення мети, критерії оцінювання, розробка інструментарію і механізму відсте­ження, визначення термінів;

б)   практичний (збір інформації) — аналіз доку­ментації, тестування, контрольні зрізи, анке­тування, цільові співбесіди, самооцінка тощо;

в)  аналітичний — систематизація інформації, аналіз інформації, коректування, прогнозу­вання, контроль за виконанням прийнятих управлінських рішень.

11. Виконавці

Виконавцями самооцінювання  є: керівники шкільних методичних об’єднань, вчителі-предметники, класні керівники.

12. Функціональні обов’язки учасників самооцінювання

12.1.        Адміністрація закладу:

-       ініціює розроблення стратегії розвитку школи;

-       розробляє і втілює внутрішкільну сис­тему забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти;

-       установлює і затверджує порядок, періо­дичність проведення до­сліджень;

-       забезпечує необхідні ресурси для організації освітнього процесу;

-       сприяє визначенню напрямків підвищення кваліфікації педагогічних працівників;

-       забезпечує реалізацію освітньої програми;

-       визначає шляхи подальшого розвитку закладу;

-       приймає управлінські рішення щодо розвитку якості освіти на основі результатів моніторингу.

12. 2. Педагогічна рада закладу:

-       участь у розробленні методики оцінювання;

-       вибір критеріїв і показників, що характеризують стан і динаміку розвитку системи забезпечення якості освіти;

-       визначення способів оприлюднення інформації  та показників розвитку системи моніторингу;

-       вивчення, узагальнення і поширення інноваційного досвіду педагогічних працівників;

-       затвердження освітньої програми закладу та стратегії розвитку та положення про академічну доброчесність;

-       сприяння підвищенню кваліфікації педагогічних працівників, розвитку їх творчих ініціатив.

12.4.  Класний керівник:

-       проводить контроль за всеобучем кожного учня;

-       своєчасно доводить підсумки до відома батьків;

-       надає інформацію для самооцінювання.

12.5. Учитель:

-       визначає й аналізує рівень навчальних до­сягнень учнів з предметів за результатами тестування, контрольних зрізів, поточного, тематичного та  підсумкового оцінювання за семестри, навчальний рік;

-       визначає шляхи підвищення навчальних досягнень учнів;

-       своєчасно подає інформацію для оцінювання результативності.

13. Критерії щодо здійснення внутрішнього забезпечення якості освіти

13.1.    Об’єктивність з метою максимального уник­нення суб’єктивних оцінок, урахування всіх результатів (позитивних і негативних), ство­рення рівних умов для всіх учасників освітнього процесу;

13.2.    Валідність для повної і всебічної відпові­дальності пропонованих контрольних завдань змісту досліджуваного матеріалу, чіткість критеріїв виміру та оцінки, можливість підтвердження позитивних і негативних результатів, які отримуються різними спо­собами контролю

13.3.    Надійність результатів, що отримуються при повторному контролі, який проводять інші особи;

13.4.    Врахування психолого-педагогічних особливостей;

13.5.    Систематичність у проведенні етапів і ви­дів досліджень у певній послідовності та за відповідною системою;

13.6.    Гуманістична спрямованість з метою створення умов доброзичливості, довіри, поваги до особистості, позитивного емоційного клімату.

13.7.    Результати моніторингу мають тільки стиму­люючий характер для змін певної діяльності.

14. Заключні положення

Однією з важливих проблем забезпечення  якості освітнього  процесу в цілому залишається  оцінка ефективності управління освітнім процесом зокрема,   тому дана модель передбачає можливість вироблення  своєї системи критеріїв, чинників, за якими можна оцінювати ефективність освітнього  процесу, що дасть можливість вносити  відповідні корективи в його організацію.

Рівень розвитку сучасної освіти вимагає від закладу  високорозвиненого вміння обирати форми, методи, типи управління педагогічним колективом, ставити серйозні вимоги до його ділових та особистісних якостей, серед яких:

-       цілеспрямованість та саморозвиток;

-       компетентність;

-       динамічність та самокритичність;

-       управлінська етика;

-       прогностичність та  аналітичність;

-       креативність, здатність до інноваційного пошуку.

-       здатність приймати своєчасне рішення та брати на себе відповідальність за результат діяльності.

Разом з тим, ефективність управлінської діяльності закладу характеризується станом реалізації його управлінських функцій, основних аспектів та видів діяльності, ступенем їх впливу на результативність освітнього процесу з урахуванням основних чинників, для яких проводиться самоаналіз:

1. Стратегічне планування розвитку  закладу, основане на висновках аналізу та самоаналізу результатів діяльності.
2. Річне планування розвитку навчального закладу формується на стратегічних засадах.
3. Здійснення аналізу і оцінки ефективності реалізації планів, проектів.
4. Реальне календарне планування враховує усі напрямки діяльності школи та доводиться до відома  усіх рівнів.
5. Забезпечення професійного розвитку вчителів, методичного супроводу молодих спеціалістів.
6. Поширення позитивної інформації про заклад (засобами веб-сайтів, інформаційних бюлетенів, громадських конференцій, семінарів, контактів з ЗМІ тощо).
7.  Створення повноцінних умов функціонування закладу (безпечні та гігієнічні). Наявність засобів для фізичного, інтелектуального розвитку учнів та педколективу.
8. Застосування ІКТ-технологій у освітньому процесі та повсякденному житті.
9. Забезпечення якості освіти через взаємодію всіх учасників освітнього процесу.
10. Позитивна оцінка компетентності керівника з боку працівників та громадськості.

ПОЛОЖЕННЯ

про академічну доброчесність учасників освітнього процесу

Вороновицького НВК Кельменецького району Чернівецької області

І. Загальні положення

1.1. Положення про академічну доброчесність Вороновицького НВК Кельменецького району Чернівецької області(далі -Положення) є внутрішнім підзаконним нормативним  актом, який спрямований на забезпечення якісних освітніх послуг наданих здобувачам освіти, додержання моральних, правових, етичних норм поведінки всіма учасниками освітнього процесу школи.

1.2. Положення розроблено на основі Конституції України, Конвенції ООН «Про права дитини», законів України «Про освіту», «Про запобігання корупції», «Про авторські та суміжні права», статуту школи, правил внутрішнього розпорядку та інших нормативно-правових актів чинного законодавства України

 ІІ. Принципи, норми етики та забезпечення академічної доброчесності 

2.1. Академічна доброчесність – це сукупність етичних принципів та визначених законом правил , якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання, попередження порушень освітнього процесу.

2.2. Порушеннями академічної доброчесності згідно ст.42 п. 4 Закону України «Про освіту» вважається:

• Академічний плагіат – оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства.
• Самоплагіат - оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових.
• Фабрикація – вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі або наукових дослідженнях.
• Фальсифікація – свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень.
• Списування – виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації (шпаргалки, мікронавушники, телефони, планшети, тощо), крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання, а також повторне використання раніше виконаної іншою особою письмової роботи (лабораторної, контрольної, самостійної, індивідуальної, тощо).
• Обман – надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу; формами обману є, зокрема, академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація та списування.
• Хабарництво – надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального чи нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі.
• Зловживання впливом – пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди особі, яка пропонує чи обіцяє (погоджується) за таку вигоду або за надання такої вигоди третій особі вплинути на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.
• Необ’єктивне оцінювання – свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти.

2.3. Етика  та академічна  доброчесність забезпечуються:

 2.3.1. учасниками освітнього процесу шляхом:

• дотримання Конвенції ООН «Про права дитини», Конституції, законів України;
• утвердження позитивного іміджу школи, примноження її традицій;
• дотримання етичних норм спілкування на засадах партнерства, взаємоповаги, толерантності стосунків;
• запобігання корупції, хабарництву;
• збереження, поліпшення  та раціонального  використання навчально-матеріальної бази школи;
• дотримання спеціальних законів за порушення академічної доброчесності та даного Положення, зокрема, посилання на джерела інформації у разі використання ідей, тверджень, відомостей;
• дотримання  норм про авторські права;
• надання правдивої  інформації про результати власної навчальної (наукової, творчої) діяльності;
• невідворотності відповідальності з підстав та в порядку,  визначених відповідно Законом України «Про освіту» та іншими спеціальними законами.

2.3.2.здобувачами освіти шляхом:

• самостійного  виконання навчальних завдань поточного та підсумкового контролю без використання зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання (самостійні, контрольні, ДПА);
• особистою присутністю на всіх заняттях, окрім випадків, викликаних поважними причинами.

2.3.3. педагогічними працівниками шляхом:

• надання якісних освітніх послуг з використанням в практичній професійній  діяльності  інноваційних здобутків в галузі освіти;
• обов’язкової присутності, активної участі на засіданнях  педагогічної ради та  колегіальної відповідальності за прийняті управлінські рішення;
• незалежності професійної діяльності  від політичних партій, громадських і релігійних організацій;
• підвищення професійного рівня шляхом саморозвитку і самовдосконалення, проходження вчасно  курсової підготовки;
• дотримання правил внутрішнього розпорядку, трудової дисципліни, корпоративної етики;
• об’єктивного і неупередженого оцінювання результатів навчання здобувачів  освіти;
• здійснення контролю за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти;
• інформування здобувачів освіти про типові порушення академічної доброчесності та види відповідальності за її порушення. 

ІІІ. Заходи з попередження, виявлення та встановлення фактів

порушення етики та академічної доброчесності

3.1. При прийомі на роботу працівник знайомиться із даним Положенням під розписку після ознайомлення із правилами внутрішнього розпорядку школи.

3.2. Положення доводиться до батьківської громади, оприлюднюється на сайті школи.

3.3.Адміністрація школи:

3.3.1. Забезпечують попередження порушень академічної доброчесності шляхом практикумів, консультацій та інших колективних та індивідуальних форм навчання з педагогічними працівниками щодо створення, оформлення  ними методичних розробок  (робіт) для публікацій, на конкурси різного рівня;

3.3.2. Використовують у своїй діяльності (рецензування робіт  на конкурси різного рівня,  на присвоєння  педагогічного звання) та  рекомендують вчителям сервіси безкоштовної перевірки робіт на антиплагіат.

3.4. Педагогічні працівники, в процесі своєї освітньої діяльності, дотримуються етики та академічної  доброчесності, умов даного  Положення, проводять роз’яснювальну роботу із здобувачами освіти щодо норм  етичної поведінки  та  неприпустимості порушення академічної доброчесності (плагіат, порушення правил оформлення цитування, посилання на джерела інформації,  списування).

3.5. Для прийняття рішення про призначення відповідальності за списуванння створюється Шкільна Комісія з попередження  списування здобувачами освіти (далі – Комісія) у складі класного керівника, вчителя-предметника, представника учнівського самоврядування класу.

3.6. Комісія в разі встановлення фактів списування надає рекомендації щодо обрання форми відповідальності (повторне проходження оцінювання, відповідного освітнього компонента освітньої програми)  з урахуванням індивідуальних результатів освітньої діяльності здобувача.

IV. Види відповідальності за порушення академічної доброчесності

4.1. Види академічної відповідальності за конкретне порушення академічної доброчинності визначають спеціальні закони та внутрішнє Положення школи.

V. Комісія з питань академічної доброчесності та етики педагогічних працівників

5.1. Комісія з питань академічної доброчесності  та етики педагогічних працівників – незалежний орган для  розгляду питань, пов’язаних із  порушенням Положення та моніторингу щодо взаємного дотримання усіма учасниками освітнього процесу  морально-етичних  норм поведінки та правових норм цього Положення.

5.2. До складу Комісії входять представники педагогічного колективу, батьківської громади ( за згодою).

5.2.1. Персональний склад  Комісії затверджується рішенням педагогічної ради.

5.2.2. Голова, заступник голови та секретар Комісії обираються з числа осіб, що входять до неї.

5.2.3. Голова веде засідання, підписує протоколи та рішення тощо.

5.2.4. За відсутності голови Комісії його обов’язки виконує заступник.

5.2.5. Секретар Комісії здійснює повноваження щодо ведення протоколу засідання, технічної підготовки матеріалів до розгляду їх на засіданні тощо.

5.2.6. Термін повноважень Комісії – 1 рік.

5.3. Комісія розглядає питання порушення морально-етичних норм  поведінки та правових норм цього Положення  за потребою або ж заявою учасників освітнього процесу.

5.4. Комісія має такі повноваження:

• Виявляти та встановлювати факти порушення академічної доброчесності учасників освітнього процесу школи.
• Проводити інформаційну роботу щодо популяризації принципів академічної доброчесності серед учасників освітнього процесу.
• Готувати пропозиції, надавати рекомендації та консультації  щодо підвищення ефективності впровадження принципів академічної доброчесності в освітню діяльність школи.
• Отримувати і розглядати заяви за умови, якщо вони носять не анонімний характер, щодо порушення академічної доброчесності учасників освітнього процесу школи.
• Залучати до своєї роботи експертів з відповідних галузей, а також використовувати технічні і програмні засоби для встановлення фактів порушення норм академічної доброчесності за поданою заявою.
• Доводити результати розгляду заяв щодо порушення академічної доброчесності до відома директорашколи для подальшого реагування.

5.5. Свої повноваження Комісія здійснює за умови, що кількість її членів, присутніх на засіданні, складатиме не менше ніж дві третини її складу.

5.6. Комісія звітує про свою роботу двічі на рік.

VI. Прикінцеві положення

6.1. Положення ухвалюється педагогічною радою школи більшістю голосів і набирає чинності з моменту схвалення.

6.2. Учасники освітнього процесу мають знати Положення про академічну доброчесність. Незнання або нерозуміння норм цього Положення не є виправданням неетичної поведінки. Школа забезпечує публічний доступ до тексту Положення через власний офіційний сайт.

6.3. Зміни та доповнення до Положення можуть бути внесені будь-яким учасником освітнього процесу за поданням до педагогічної ради закладу та вводяться в дію наказом директора НВК.